Представлення результатів експерименту.  

Представлення результатів експерименту.

12345

МОДУЛЬ 1. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ, ЕТАПИ, РЕЗУЛЬТАТИ, ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ.

ЛЕКЦІЯ 4. ПРЕДСТАВЛЕННЯ І АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРІМЕНТУ. ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ

1. Представлення результатів експерименту.

2. Дисперсійний, кореляційний і регресійний методи аналізу.

3. Знаходження оптимуму моделі динамічної системи.

4. Градієнтні методи знаходження оптимуму. Метод найшвидшого спуску. Метод крутого сходження.

5. Безградієнтні методи знаходження оптимуму. Симплексний аналіз.

Представлення результатів експерименту.

Результати експерименту мають бути визначені і зафіксовані у первинних документах. Насамперед, результати фіксуються у табличній формі. Таблиця має передбачати, як мінімум, три значення фактора, що змінюється в експерименті, і щонайменше два значення функції, що досліджується. Для зменшення впливу випадкових факторів бажано для кожного значення фактору визначати таку кількість значень функції, яка забезпечує після статистичної обробки значення випадкової похибки, що менше заданої або бажаної величини (наприклад, відносна випадкова похибка менше 5%).

Зафіксовані у таблиці результати експерименту доцільно представити у графічній формі – вручну, на міліметрівці, або за допомогою комп’ютера, наприклад, у excel. Графічне зображення функції дозволяє ефективно вирішувати низку завдань, таких як інтерполяція, екстраполяція, планування, зокрема однофакторного експерименту.

Однофакторний експеримент – це експеримент, при якому досліджується вплив одного фактора на досліджуваний параметр (функцію). Інші фактори, що впливають на досліджуваний параметр, або фіксуються і підтримуються на одному рівні, або просто не враховуються, якщо апріорі відомо, що їхнім впливом можна зневажити.

Якщо представлені на графіку результати однофакторного експерименту дозволяють визначити область існування екстремуму функції, то в цій області доцільно повторити серію вимірювань з меншим кроком зміни фактору. Це оптимальна тактика планування однофакторного експерименту.

Набагато більше можливостей для аналізу порівняно з графіком забезпечує представлення функції у вигляді математичної залежності (аналітичний метод представлення): лінійної, параболічної, ступеневої, експоненціальної, логарифмічної, синусоїдальної, розподілу за ступеневими рядами Тейлора, або рядами Фурьє за допомогою ортогональних періодичних функцій тощо.

Коректність отримання аналітичної залежності функції на основі множини її експериментальних значень, а також планування багатофакторного експерименту, забезпечується застосуванням дисперсійного, кореляційного і регресійного методів аналізу. В сучасних експериментальних дослідженнях технологічних процесів широко застосовується планування багатофакторного експерименту - процедура вибору кількості та умов проведення дослідів, необхідних та достатніх для вирішення задачі досліджень із заданою точністю. Розрізняють два підходи планування експерименту:



Ø класичний, при якому по черзі змінюється кожен фактор до визначення часткового максимуму при постійних значеннях інших факторів,

Ø статистичний, де одночасно змінюють багато факторів.

При останньому суттєвими моментами є:

· мінімізація кількості дослідів;

· одночасне варіювання всіма параметрами;

· використання математичного апарата, який формалізує дії експериментатора;

· вибір чіткої стратегії, що дозволяє приймати обґрунтовані рішення після кожної серії експериментів.

Розрізняють наступні експериментальні плани:

· дисперсійного аналізу;

· відбору суттєвих факторів;

· багатофакторного аналізу;

· одержання поверхні відгуку;

· динамічних задач планування;

· вивчення механізмів явищ;

· побудови діаграм «склад — властивість», «склад — стан».


4222344854320070.html
4222371364690981.html
    PR.RU™